Спрямованість тренувального заняття спортивної секції колективу фізичної культури визначається метою всього курсу навчання, а зміст занять — завданням, які за загальним планом навчання повинні бути розв'язані на даному етапі.
Завдання занять залежать від періоду навчального процесу.
Для зручності планування заняття умовно ділять на три частини: підготовчу, основну і заключну. Ці частини органічно пов'язані між собою, обумовлюють одна одну. Тренувальні заняття з волейболу тривають 90—120 хв.
У підготовчій частині (15—20 хв) тренер (інструктор) проводить початкову організаційну підготовку групи до занять — організаційний момент (збір, шикування), пояснює завдання і зміст заняття, проводить розминку і перешиковування для виконання загальнофізичних і спеціальних вправ.
У розминці використовують стройові вправи, гімнастичні вправи в русі і на місці, різні стрибки, біг, рухливі ігри, передачі м'яча тощо.
Основна частина (55—70 хв), головне завдання занять: навчання техніки подач, передач, нападаючих ударів, блокування, тактики індивідуальних і командних дій. Одночасно вирішується завдання підвищення загальної фізичної підготовки спортсменів на основі комплексу ГПО, виховання моральних і вольових якостей.
Засобами тренування можуть бути вправи з інших видів спорту, вправи з м'ячем, тренувальні двосторонні ігри.
Основну частину починають з вправ на передачі м'яча і закінчують рухливою або двосторонньою грою через сітку.
Час, відведений на гру, залежить від основного завдання. Він може бути мінімальним (25—30 хв) у першому році навчання і максимальним, якщо ставиться завдання вивчити нові й вдосконалити раніше освоєні командні тактичні дії.
Вправи з інших видів спорту в переважний більшість виконують на початку основної частини занять.
При проведенні двосторонньої гри (якщо група більше 12 чоловік) гравці, які не включені до складу команд виконують поставлені тренером (інструктором) додаткові завдання (спостерігають за діями гравців, виконують вправи для вдосконалення техніки тощо).
Заключна частина (5—10 хв). В заключній частині заняття здебільшого використовують ходьбу, вправи на розслаблення, рухливі ігри, що не вимагають великих зусиль, а також проводиться розбір заняття.
Ефективність занять залежить від організації й методики їх проведення.
Вправи з м'ячем при вивченні спільних прийомів гри проводяться відразу з усією групою.
Коли будуть укомплектовані команди, то вивчення прийомів техніки можна проводити індивідуально, по групах і командах.
Залежно від контингенту спортсменів, їх підготовки, стажу занять навантаження на тренуваннях поступово зростає.
Вправи з великим навантаженням слід чергувати з легкими вправами. Так, виконання других передач на місці чергується з виконанням перших передач після сильних ударів, швидкий біг — з ходьбою або спокійним бігом.
З підготовленими командами рекомендується проводити вправи з м'ячем та ігри зі змінною інтенсивністю.
До кожного заняття слід старанно готуватися. На основі робочого плану складається конспект заняття.
У конспекті відбиваються: основні завдання і спрямованість, загальна тривалість і тривалість окремих частин, точний перелік вправ і дозування, основні методичні зауваження, інвентар і обладнання, необхідне для занять.
Якщо спортсмени слабо підготовлені або недостатня кількість інвентаря та обладнання, то навчальну роботу проводять з усією групою одночасно. Якщо на спортивному майданчику вистачає місця, то групу можна розділити на підгрупи, які б виконували різні завдання.
Командна форма роботи застосовується, якщо склад команди укомплектований. Причому, вправи з техніки і тактики гри виконуються гравцями певного колективу. Це дає їм можливість краще оволодіти тактичними комбінаціями, пристосуватись до дій партнерів.
Для виправлення помилок, що допускають окремі спортсмени, і які не є характерними для всієї групи, слід проводити індивідуальні заняття.
